Від початку своєї появи у священних даоських горах Китаю і до перетворення у форму медитації в русі, мистецтво Тай Чі у ХХІ сторіччі виявило себе, як виключно практичний і корисний в житті інструмент. В достатньо простий спосіб - вивчивши декілька простих рухів, і регулярно виконуючи їх по кілька хвилин на день - цю стародавньокитайську систему можна включити у своє повсякденне життя і отримувати від неї різнобічну користь: фізичну, психологічну, емоційну і зрештою, духовну.
Слід наголосити, що Тай Чі — це не спорт, і тому немає значення чи займались ви коли-небудь спортом. Вправи не вимагають надмірних зусиль — ніякого насилля над тілом, тобто немає потреби у тренуванні швидкості, сили м'язів чи витривалості. Важливими є частота і регулярність занять, завдяки яким з часом можна помітити значне покращення стану здоров'я та якості життя. Тому Тай Чі це універсальний вид східного мистецтва, у якому кожна людина знайде своє. Одні знайдуть здоров'я, другі — спокій і рівновагу, треті — захоплюючу гру та приємне проведення часу, а четверті — спосіб життя.
Існує відомий вислів “Немає нічого більш постійного, ніж тимчасовість”, тобто процес змін постійний, і завдання полягає в тому, щоб навчитись пристосовуватись до нього. Це і є суттю занять Тай Чі.
